Яблуня «Пепінка Золотиста»

Походження Пепінка Золотиста створена 1928 року на Мліївській дослідній станції від схрещування Пепінки Литовської та Ренета Баумана. Історію й господарське використання описано в українському виданні Університету гастрономічних наук про традиційне біорізноманіття. Дерево Середньоросле, із широкоокруглою кроною, цвіте рано й рясно. Опис сорту характеризує його як урожайний. Конкретні габарити й початок плодоношення потрібно співвідносити з підщепою, а не приписувати всім саджанцям одну висоту. Плоди Осінні яблука, у джерелі масою до 180 г. Шкірка тонка, м’якоть біла, дрібнозерниста, дуже ніжна й соковита, із солодкістю та кислотою. Саме ніжність м’якоті важливо враховувати під час поводження з урожаєм. Споживання і традиції Плоди використовують свіжими, для пюре й варення; окремо відзначене традиційне мочіння яблук. Це осінній сорт, а не типовий пізньозимовий запас. Зберігання У виданні наведено приблизно один-півтора місяця звичайного зберігання та до чотирьох місяців у холодильнику. Ці режими не рівнозначні. Загальна згадка стійкості до хвороб у джерелі не містить окремих оцінок усіх збудників, тому підстав обіцяти повний імунітет немає.